Чорнобильська катастрофа показала, що ядерні та радіаційні аварії призводять до глобальних екологічних наслідків, подолати які можна тільки за умови об’єднання зусиль і наукового потенціалу всього міжнародного співтовариства.

У рік десятиліття Чорнобильської аварії уряд України звернувся до міжнародної спільноти з закликом щодо наукової, технічної та фінансової підтримки досліджень з проблем ядерних і радіаційних аварій, підкресливши, що за своїми масштабами Чорнобильська катастрофа стала планетарною проблемою.

Першими на заклик українського уряду про консолідацію міжнародних зусиль щодо вивчення і подолання наслідків Чорнобильської аварії відгукнулися Сполучені Штати Америки. 26 квітня 1996 р. уряди США й України підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо участі в діяльності Міжнародного Чорнобильського центру (МЧЦ).

Створення МЧЦ відкрило великі можливості для тісного співробітництва провідних світових науково-дослідних організацій, технологічних центрів і лабораторій у сфері вивчення наслідків ядерних і радіаційних аварій. Головною метою досліджень є розробка ефективних технологій та заходів щодо подолання наслідків таких аварій і попередження їх повторення в будь-якій країні світу.

У 1997 р. функціонування МЧЦ підтримала Великобританія, у 1999 р. до участі в його діяльності приєдналася Японія. У 2000 р. Меморандум про взаєморозуміння щодо участі в діяльності МЧЦ підписали Франція и Німеччина.

За роки співробітництва в рамках МЧЦ успішно реалізовано понад 70 міжнародних проектів.

З 1997 р. під егідою МЧЦ проводиться міжнародна науково-практична конференція "Міжнародне співробітництво – Чорнобилю".

Сьогодні МЧЦ поєднує зусилля світового наукового співтовариства і технологічного потенціалу різних країн для рішення комплексної проблеми закриття Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Міжнародний Чорнобильський центр відкритий для співробітництва зі всіма країнами для вирішення загальних проблем, пов`язаних з безпечним використанням об`єктів ядерної енергетики.

Міжнародний Чорнобильський Центр

Україна – Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології;

США – Департамент енергетики (DOE), Тихоокеанська північно-західна національна лабораторія (PNNL);

Великобританія - Міністерство торгівлі та промисловості (Department for Business Enterprise & Regulatory Reform);

Німеччина – Товариство з безпеки ядерних установок і реакторів (GRS mb);

Франція – Інститут радіоактивного захисту і ядерної безпеки (IRSN);

Японія – Національна дослідницька асоціація ядерної безпеки (NSRA).

У жовтні 1998 р. країни-учасниці підписали угоду про створення Ради учасників МЧЦ – органу, покликаного надавати Чорнобильському центру всебічну підтримку і допомогу.