Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" гарантує підтримку в безпечному стані зупинених енергоблоків №№ 1, 2, 3, об’єкта "Укриття" і об’єктів промислового майданчика Чорнобильської АЕС.

Чорнобильська АЕС розташована на території Зони відчуження з високими рівнями радіоактивного забруднення. До складу ЧАЕС входять три енергоблоки з реакторними установками РВПК-1000 електричною потужністю 1000 МВт кожний, об’єкт "Укриття" — інженерна споруда, що локалізує зруйнований внаслідок запроектної аварії енергоблок № 4, сховище відпрацьованого ядерного палива, сховища РАВ, пуско-резервна котельня, ставок-охолоджувач та інші об’єкти і системи інфраструктури.

Енергоблок № 1 остаточно зупинений 30 листопада 1996 року.

Реакторна установка приведена у стан „остаточно зупинена".

Енергоблок № 2 зупинено 11 жовтня 1991 року внаслідок пожежі в машинному залі.

Реакторна установка приведена у стан „остаточно зупинена".

Енергоблок №3 зупинено 15 грудня 2000 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про дострокове припинення експлуатації енергоблока № 3 і остаточне закриття Чорнобильської АЕС".

На блоці завершені роботи з вивантаження ВЯП з активної зони реактора блоку №3. Ведуться роботи з приведення реакторної установки блоку №3 у стан "остаточно зупинена". Завершення робіт планується в 2009 році.

Об’єкт "Укриття" являє собою сукупність споруд, сформовану з пошкоджених конструкцій 4-го енергоблока і побудованих після аварії нових конструкцій і систем, що служать для контролю і управління післяаварійною ситуацією. Рішенням державного регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки об’єкт "Укриття" визначено як зруйнований запроектною аварією 4-й енергоблок, на якому виконано першочергові заходи щодо зменшення наслідків аварії і забезпечення контролю за його станом. У відповідності з документом "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97/Д-2000) об’єкт "Укриття" класифікується як: "місце тимчасового поверхневого зберігання (тимчасове сховище) неорганізованих РАВ".

На об’єкті "Укриття" забезпечується контроль стану паливовмісних матеріалів і радіонуклідного складу повітря, води і повітряного потоку (близько 20 000 проб у рік), контроль стану будівельних конструкцій, радіаційно-технологічний контроль. З метою контролю ядерної і радіаційної безпеки "Укриття" використовуються показники інформаційно-вимірювальної системи "Фініш", система контролю ПВМ "Сигнал". У роботі знаходиться експериментальна система "Пілот".

Забезпечується регламентне обслуговування об’єкта "Укриття" – пилопригнітання в "розвал" реактора (12 разів на рік) і в приміщеннях "Укриття", нанесення пилопригнічувальної суміші, дезактивація приміщень, устаткування, закріпленої території, технічне обслуговування та ремонт устаткування.

Уся поточна і перетворювальна діяльність на об’єкті "Укриття" спрямована на захист персоналу, населення і навколишнього середовища від впливу радіоактивних матеріалів, що знаходяться в об’єкті і на його проммайданчику.

Зупинена Чорнобильська АЕС лишається ядерним об’єктом. Щодо безпеки вона продовжує перебувати в тому самому правовому і регламентному полі, що і діючі атомні електростанції.

Головна мета державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" полягає в гарантуванні ядерної і радіаційної безпеки на всіх етапах зняття з експлуатації енергоблоків і перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Після подій 1986 року на чорнобильських реакторах реалізовано комплекс заходів, які виключають корінні причини аварії, що трапилася на четвертому блоці ЧАЕС. Від того часу з метою гарантування безпечної експлуатації було вкладено близько 264 мільйони доларів США.

Адміністрація підприємства виступила з заявою про політику в галузі безпеки і якості. Найвищим пріоритетом, сказано в ній, під час здійснення всіх видів діяльності для всіх посадових осіб є гарантування ядерної та радіаційної безпеки. Чорнобильська АЕС запевняє, що ядерні матеріали, обладнання, технології використовуватимуться виключно в мирних цілях і з мінімально допустимим впливом на природне довкілля.

Рішення про зняття енергоблоків з експлуатації і остаточне закриття Чорнобильської АЕС прийнято до вичерпання проектного ресурсу енергоблоків, що не має аналогів у вітчизняній практиці атомної енергетики. Нормативна база України і галузеві стандарти в сфері зняття з експлуатації ядерних установок потребують подальшого вдосконалення і розвитку з метою більш повної регламентації вимог до етапів життєвого циклу АЕС і видів діяльності, що здійснюються експлуатуючою організацією на цих етапах.

У зв’зку з відсутністю не лише національного, але і світового досвіду в ліквідації наслідків аварії 1986 року, перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему є масим складним завданням. Особливістю об’єкта "Укриття" є наявність в його приміщеннях паливовмісних матеріалів (ПВМ), що утворилися внаслідок аварії 1986 року і обумовлюють довготривалу небезпеку для існуючого і майбутніх поколінь. У зв’язку з відсутністю не лише національного, й світового досвіду в ліквідації наслідків подібних аварій, перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему є найскладнішим завданням.

Виведення з експлуатації ЧАЕС вимагає паралельного проведення робіт з підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків, включаючи будівництво необхідних об’єктів із поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) і РАВ, впровадження нових технологій і обладнання, здійснення заходів щодо стабілізації об’єкта "Укриття", розробки необхідної нормативно-технічної, проектної і експлуатаційної документації тощо.

Енергоблоки Чорнобильської АЕС зупинені. Однак завдання гарантування безпеки, як і раніше, залишається актуальним.